ТКАНИНИ

Властивості тканини залежать від двох чинників: сировини та способу її обробки.
Для виробництва тканин застосовують природні волокна, так звані натуральні, або волокна штучні й синтетичні.
До натуральних волокон, які найчастіше застосовують для виробництва тканин, належать рослинні волокна — бавовна та льон, а також волокна тваринного походження — вовна та натуральний шовк.

Зі штучних волокон найбільшого застосування набули: штучний шовк, штапельне волокно, а також синтетичні волокна, капрон, нейлон та ін.
Бавовна — волокно, яке легко прядеться й ткеться. Бавовняні тканини добре перуться, витримуючи кип'ятіння, легко піддаються фарбуванню.
Бавовна не зберігає, щоправда, тепло так само, як вовна, але спеціально начесана бавовняна тканина (фланель, оксамит) чудово захищає від холоду. За допомогою спеціальної обробки — мерсеризації, бавовняній тканині надають блиску шовку та щільності. Завдяки цінним властивостям і відносно низькій ціні бавовна є сировиною, яку найчастіше застосовують у ткацькому виробництві.

Бавовну можна легко відрізнити від вовни або шовку, якщо спалити для проби шматочок бавовняного волокна. Горить вона швидко, як усяка текстильна сировина рослинного походження, світлим полум'ям і виділяє при цьому запах паленого паперу.
Бавовняну пряжу можна легко відрізнити від лляної за м'якістю на дотик, більшою рівномірністю та меншою міцністю. З бавовняних тканин найбільшого застосування набули: піке, поплін, кретон, батист, тик, бавовняний габардин, вельвет.
Льон. Льон має велике господарське значення, оскільки є однією з рослин, з яких отримують волокно.
Вироби з льону відрізняються великою міцністю, а також гладкістю поверхні, тому вони довго не brудняться. Лляні тканини добре перуться й кип'ятяться. Іншою перевагою лляних виробів є те, що вони мало сідають і швидко вбирають вологу.
Лляна пряжа на дотик грубіша, ніж бавовняна. Спалювання для проби шматочка лляного волокна дає той самий ефект, що й під час спалювання бавовняного.
З лляних тканин для одягу треба назвати насамперед полотно, якe завжди охоче носять. Більшість декоративних тканин виткана з лляної пряжі.

Натуральні шовкові нитки отримують з коконів шовковичного шовкопряда. Шовк менш чутливий до дії високих температур, ніж вовна. Тканини з натурального шовку завдяки своїм чудовим якостям (легкість, м'якість, тонкість, гарний блиск) дуже цінуються в усьому світі. Під час пробного спалювання від натурального шовку залишається золоподібний попіл і виділяється характерний запах паленого рогу. Здебільшого застосовують такі тканини: чесуча, крепдешин, жоржет, крепсатин, шифон.
Штучний шовк отримують із целюлози. За допомогою спеціальних хімічних процесів целюлозу переробляють на волокно. Залежно від методу виробництва розрізняють віскозний, мідноаміачний та ацетатний шовк. Окремі волокна штучного шовку дуже тонкі, у вологому стані він стає менш міцним. Тому під час прання та прасування з виробами треба поводитися обережно. Прати слід добрим милом, не викручувати, а злегка віджимати.
Штучний шовк сильно блищить, для зменшення блиску застосовують спеціальні методи обробки. Іншою негативною рисою штучного шовку є його здатність м'ятися; нині цього уникають за допомогою спеціальних методів прядіння та окремих операцій. Тканини для одягу зі штучного шовку мають дуже широке застосування.
Казеїнове волокно. Вихідною сировиною для виробництва казеїнових волокон є молоко. Це волокно подібне до вовняного волокна. У Польщі його виробляють під назвою «віполян». Властивості казеїнових волокон дуже близькі до натуральної вовни. Їх переробляють разом з вовною або самостійно.

Синтетичні волокна. Хімічна промисловість виробляє волокна, яких немає безпосередньо в природі. Вихідним продуктом цих волокон є сполуки, отримані шляхом хімічного синтезу. Найважливішими серед синтетичних волокон, що їх виробляють нині, є:
а) полівінілові волокна;
б) поліамідні волокна.
До поліамідних волокон належать капрон, нейлон та інші.
Тканина з поліамідних волокон відрізняється багатьма позитивними якостями: добре п`ереться, дуже міцна, не мнеться. Оскільки вона чутлива до високих температур, прасувати слід злегка нагрітою праскою.
З огляду на чудові якості синтетичні волокна додають для підвищення якості пряжі, яку застосовують у виробництві вовняних та інших тканин.
Виробництво та використання синтетичних волокон безупинно зростає. Якщо для проби синтетичне волокно підпалити, — воно плавиться, утворюючи твердну перлинну кульку.

НАПОВНЮВАЧІ

Поліефірне волокно

Усі наповнювачі, як і тканини, складаються з волокон, які своєю чергою поділяються на два види:

  • 1. Натуральні
  • 2. Хімічні

До натуральних наповнювачів домашнього текстилю, представлених у нашому інтернет-магазині, належать пухові, вовняні, бавовняні та шовкові.

До хімічних належать два види — це штучні та синтетичні волокна.

Поліефірне силіконізоване синтетичне волокно.

Найінноваційніший і найперспективніший наповнювач із класу синтетики — це поліефірне силіконізоване синтетичне волокно.
Ми не заглиблюватимемося в розділи хімії, щоб описати, як його виробляють, але дамо вам усе ж коротку основну інформацію.
Поліефірне силіконізоване синтетичне волокно являє собою матеріал нового покоління, отриманий хімічним способом, що складається з жорстких ниток, закручених у спіральну форму й оброблених силіконом, що сприяє збереженню форми волокна після його зминання та відновленню його попередньої форми.

Більшість синтетичних волокон використовується під час виготовлення покривал, для яких штучні наповнювачі практичніші, ніж натуральні.

Сибірський пух

Фото гусячого пуху

Сьогодні існує дуже багато різних утеплювачів для подушок і ковдр, і попри це пух є неперевершеним утеплювачем за своїми характеристиками: легкість, високі теплоізоляційні властивості, малий об'єм транспортування, тривалий термін служби.

Одним із найцінніших пухових наповнювачів є сибірський пух, яким наповнені подушки та ковдри Торгового Дому Даргез. Сам пух являє собою пушинки, які відштовхуються одна від одної і водночас переплітаються між собою під час створення на них тиску. Чим краще вони відштовхуються і чим більші ці пушинки, тим краща властивість пуху, оскільки основна якість полягає в його пружності. Сибірський гусак сам по собі досить великих розмірів і вирощується в суворих кліматичних умовах, відповідно розмір пушинок сибірського гусака досить великий, що й створює дуже високу якість його пуху. Крім того, сибірський гусячий пух має високі теплоізоляційні властивості, що дуже доцільно в зимовий період. Саме тому пухові ковдри від ТД Даргез досить теплі, щоб ними вкриватися взимку навіть при відчиненому вікні, а пухові подушки дуже легкі й пружні, при цьому створюють дуже приємні відчуття в процесі сну.

Вовна. Вовна чудово захищає від холоду. Усі вироби з вовни потрібно прати у воді кімнатної температури, в мильній піні. Під час прання не слід сильно тертити тканину й викручувати, а віджимати в руках, щоб вона не збилася. Перед прасуванням вовняну тканину можна злегка зволожити, прасувати потрібно через вологу тканину.
Вовна є натуральним волокном тваринного походження, під час спалювання спікається, виділяючи характерний запах паленого рогу. Попіл після спалювання утворює вузлувату кульку. Вовна з домішкою штучних волокон горить яскравішим полум'ям і швидше, при цьому поряд із кулькою від згорілої вовни виникає також легкий білий попіл, що відокремлюється. Вовняні тканини виробляють найчастіше з домішкою штучних волокон.
Тканини часто мають на кромках кольорові нитки, що позначають вміст вовни (у відсотках): біла нитка 0; біла — зелена — біла 10; зелена — біла — зелена 20; зелена 30; жовта — зелена — жовта 40; жовта 50; червона 60; червона — сіра — червона 70; сіра 80; блакитна 100.

Високоякісні вовняні тканини роблять із тонкої та гладкої гребінної пряжі, менш якісні — з пряжі товстішої й пухнастішої — апаратної.