Що таке Гіпюр - види, характеристики та особливості

Повітряний мереживний орнамент, з'єднаний тонкою прозорою сіткою, — це характерні ознаки тканини під назвою гіпюр.

На вигляд цей матеріал дорогий, елегантний і вишуканий, а жорсткість, яка йому притаманна, дозволяє утримувати надану йому форму. Основне застосування гіпюру в текстильній галузі — це пошиття одягу, зокрема білизни та домашнього текстилю. Крім цього, матеріал використовується і для декорування інших матеріалів. Використання гіпюру як самостійного матеріалу не поширене, в переважній більшості випадків він править за прикрасу щільних, непрозорих фактур. Дуже вишукано виглядають скатертини, постільна білизна та інші предмети інтер'єру.

Історія гіпюру

Плетіння мережив розцінюється як декоративно-прикладне мистецтво, оскільки складність його виконання висока, а отриманий результат естетичний і красивий. За часів, коли не було верстатів і машин у текстильній промисловості, мережива плелися вручну, і займалися цим майстри зі стажем і досвідом, а вартість їх була дуже високою. Таким дорогим матеріалом прикрашали сукні, шарфи, шалі, коміри та манжети. Високі ж чини носили одяг повністю з цієї тканини, причому як жінки, так і чоловіки, лише відрізнялися відповідними моделями.

Слово гіпюр використовувалося вже у 16 столітті, і найчастіше під ним розуміли венеціанське мереживо, що відрізняється від інших об'ємним візерунком малюнків. У Франції назва цього матеріалу звучить як guipure, а в Англії як venice lace. Як малюнки майстри на ніжних, вишитих полотнах відтворювали сцени з біблії, також зображувалися люди, тварини і рослини. Приблизно через сто років складні й великі сюжети на тканині вийшли з моди, а популярним стало зображення розсипів різних дрібних квіточок, розеток, пагонів і листочків, і подібний орнамент отримав назву point de rose. Ряд моделей постільної білизни з гіпюру можна зустріти в серії від торгової марки La Scala

Виготовлення такого матеріалу в Україні, порівняно з рештою світу, з'явилося пізно, аж наприкінці 19 століття. Як візерунки на тканині найчастіше можна було побачити переплетені лінії та вензелі, а також зображувалися рослини і птахи. Спочатку для виробництва такої тканини використовувався льон, а через деякий час стали застосовувати бавовну і шовк.

Гіпюр і ажур — це схожі між собою тканини, які дуже часто плутають одну з одною, але при цьому їх неважко відрізнити, якщо знати особливості, які не дуже складні: у гіпюрі вишиті орнаменти об'ємні й опуклі, з'єднані між собою сіткою, а в ажурі полотно суцільне, а візерунок плоский.

Методи виготовлення та їх характеристика

Гіпюр виготовляється двома методами — традиційним і сучасним.

Традиційний метод поділяється на два види, це витравка і видерг. Під витравкою розуміють розчинення синтетичної тканини в спеціальному розчині, на яку нанесена вишивка. Тобто візерунки, вишиті вручну, залишаються, а синтетика, що використовувалася як основа, розчиняється.

Назва процесу виготовлення видерг виникла тому, що висмикуються зайві волокна з тканини після нанесення на неї малюнка. Після цієї процедури для надання міцності візерунки обплітаються додатковими нитками.

Сучасний метод виготовлення тканини повністю автоматизований і виконується спеціальними прядильними машинами, а візерунки задаються за допомогою програмного забезпечення.

Склад тканини

Під час виготовлення гіпюру можуть застосовуватися шовкові, бавовняні, льняні, віскозні, люрексні, лайкрові та поліестерові волокна.

Шовк — це нитка натурального походження, отримана шляхом розмотування коконів шовкопряда

Бавовна — нитка, вироблена з волокон рослини бавовника, і з цього випливає, що вона рослинного походження

Льон — також натуральна, рослинна нитка

Віскоза — штучно створене волокно, в основі якого використовується деревна целюлоза

Люрекс — вкрите фольгою або тонким шаром металу блискуче синтетичне волокно

Лайкра — синтетична нитка, якій притаманна еластичність

Поліестер — синтетичне волокно, матеріалом якого є термопластичні полімери.

Орнамент, виконаний з натуральних ниток, а сітка-сполучник синтетична — найпоширеніша форма виконання гіпюру. Але не завжди, тож склад потрібно дивитися на ярлику. Від 10 відсотків ніжної, крихкої та тонкої тканини і до 85 відсотків міцного й жорсткого матеріалу — це приблизний склад мережива.

Сам гіпюр, залежно від застосовуваної тканини, поділяється на такі види:

класичний — ажурна тканина без застосування добавок

шкіра-гіпюр — тканина, що відрізняється щільністю й міцністю

стрейч-гіпюр — завдяки додаванню лайкри полотно виходить тягучим та еластичним

металік — щільність, непрозорість і металевий блиск — властивості цього виду матеріалу

сітка — мала кількість вишивки на тонкому полотні

гіпюр з люрексом — блискуча, нарядна тканина

трикотажний гіпюр — матеріал, якому притаманні тягучість та еластичність

Зважаючи на сильне просвічування чистого гіпюру, його використовують разом з іншими матеріалами, такими як ситець, шифон, атлас, жатка, гофре тощо.

Властивості гіпюру

Крім жіночного вигляду, краси, естетичності та нарядності, гіпюр має цілий ряд позитивних особливостей, таких як простота й практичність у догляді, що полягають у витримуванні матеріалом великої кількості прань із збереженням перелічених вище якостей. До позитивних властивостей також належать прозорість і легкість матеріалу, оскільки він пропускає повітря та світло, а ще чудово тримає форму і не витягується. Наявність прокладки у виробах нівелює контакт матеріалу зі шкірою, чим пояснюється відсутність подразнення та алергії, і тому гіпюр можна зарахувати до безпечних матеріалів. Гіпюр — універсальний матеріал, оскільки його застосовують для пошиття як одягу, так і побутового текстилю.

До недоліків гіпюру можна віднести його високу вартість, жорсткість (якщо на полотні багато мережива), труднощі під час фарбування та виникнення затяжок і розривів, але це за недбалого ставлення.

Нарядність та універсальність — це ті властивості, завдяки яким спектр застосування цього матеріалу дуже широкий, і його використовують для пошиття урочистих суконь, офісних блузок, білизни та для домашнього текстилю. До основних виробів з гіпюру можна віднести пошиття нижньої та передпостільної білизни, гардин, ламбрекенів, портьєр, тюлів, різних суконь, рукавичок, блузок, кофт, спідниць, манжет, комірів, шалей, шарфів, скатертин і покривал, декор подушок.

Цей матеріал не потрібно додатково прикрашати, оскільки він сам по собі є прикрасою і поєднується з різноманітними аксесуарами з металу та каменю.

Догляд

Складність догляду за матеріалом обмежується лише обережністю та дотриманням деяких простих правил, перелічених нижче:

температура води не повинна бути більшою за 30°С

прання в машині має здійснюватися лише в делікатному режимі, також потрібно прати і руками

під час прасування температура праски не повинна перевищувати 150°С і за можливості дотримуватися шовкового режиму

під час сушіння виріб розправити і бажано повісити в темне місце

ознайомлення з інформацією, зазначеною на етикетці виробу, обов'язкове.

Дуже часто гіпюр використовується для декорування гардеробів та інтер'єрів. З нього роблять вставки в сукні й спідниці, а в чистому вигляді в більшості випадків це виготовлення еротичної білизни та рукавичок.

Різні методи виготовлення, різні за складністю орнаменти та різновиди тканини тягнуть за собою великий діапазон цін.

За цим матеріалом легко доглядати в домашніх умовах, крім інших хороших якостей, тому він знайшов широке застосування у світі текстилю.